Антоніна Іванова за роботою

Згідно з російськомовним написом під фотографією, виконаним простим олівцем, тут зображено Антоніну Іванову у процесі виконання розпису за ескізами авангардиста Ніколая Суєтіна (1897–1954), що відбувалось у Москві 1942 року. Однак у вказаний період Н. Суєтін працював на Ленінградському фарфоровому заводі, оскільки не покидав Ленінград під час нацистської блокади. Відповідно, локація, час та контекст швидше за все були іншими, ніж вказано у написі. Модерністичні елементи чайного (?) сервізу можуть бути близькими до практик Н. Суєтіна та його оточення (наприклад, його дружини Ганни Лепорської, яка також була ученицею Казимира Малевича). Фарфорова заготовка, розміщена з лівого боку художниці, близька до парадних, часто портретних ваз «сталінського ампіру» (наприклад, схожою за формотворенням і розміром (висота 78.3 см) є ваза «Соціалістичний Ленінград» ЛФЗ 1940-х, роботи Олексія Скворцова та Тамари Безпалової-Михальової). Наразі не вдалося встановити підприємства, на базі якого могла працювати Антоніна Іванова у Москві у 1940-і роки. Відомо, що після невдалого вступу до ВХУТЕМАСу (1923) художниця влаштувалась у «Мосеккуст», де працювала над виконанням мальованих богородських іграшок. Окрім того, у цей період мисткиня працювала у секції при Державній академії художніх наук (Москва, 1921–1931), де вивчала народне мистецтво. За результатами цього з’явилися численні декоративні тканини та стінописи (за репродукцією з книги В. С. Воронова «Про селянське мистецтво», 1924). Однак установи (?), зазначеної на підписі під фотографією як «Мослики», не знайдено (Радянське декоративне мистецтво. Матеріали і документи 1917 – 1932 рр. Порцеляна, фаянс, скло. / Ред. В. П. Толстой. – М.: Искусство, 1980. – 340 с.). Тож для встановлення точного часу та місця фотофіксації необхідно провести додаткове дослідження.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького