Діти муляра Морозко (Іванова А. М. Нянька)

В українськомовному підписі, виконаному під фотографією простим олівцем, зазначено: «Іванова А. М. Нянька. 1937 р. олія. Нальчик Затишшя». Однак до цього напису слід внести суттєві уточнення у зв’язку з тим, що оригінал роботи зберігається у колекції Галереї, а на звороті роботи є авторський російськомовний підпис Антоніни Іванової, виконаний червоною фарбою (Ж-5141): «1937 р. Іванова Антоніна Мик. Москва, вул. Кірова 32 кв. 2 "Діти муляра Морозко"». Оскільки на картині зображено тільки двох осіб – дівчину підліткового віку, яка ще перебувала у лавах піонерів (з огляду на піонерський галстук та пропорції тіла – орієнтовно 12 років), на колінах якої сидить, швидше за все, дівчинка віком орієнтовно 1 рік (у правій руці дитини невстановлений предмет червоного кольору, можливо іграшка). Хоча, з огляду на те, що у назві фігурують «діти муляра Морозко», а не «доньки муляра Морозко», існує вірогідність, що менша дитина – хлопчик. З точки зору вказаного у підписі терміну «нянька», можливо малося на увазі, що старша сестра дивиться за молодшою. Проте, на нашу думку більш доцільно вживати назву, вказану художницею власноруч. Відзначимо, що у композиції можемо простежити алюзії на західну християнську іконографію Богоматері з немовлям. Зокрема такому враженню сприяє не лише позитура персонажів, але й вираз обличчя дівчинки-піонерки, що радше схожий на вираз жалю чи суму; водночас дитина на її руках майже вступає у прямий зоровий контакт з глядачем, як це можна побачити, до прикладу, у «Мадонні з немовлям» Ло Спанья (1515, Державний Ермітаж, Санкт-Петербург, рф). Окрім того, предмет у руці дитини також може бути алюзією на іконографію Христа-немовляти у західній християнській іконографії. Привертає увагу те, що місцем, де було виконано картину, вказано м. Нальчик (свою домашню адресу Антоніна Іванова могла вказати не з тої причини, що робота там намальована), де художниця разом зі своїм чоловіком Михайлом Лезвієвим тривалий час працювала над серією замовлень (детально: Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип.3–4. Київ, 2022. С. 94–97 та Хорунжа Г., Максимів М. Бойчукіст Михайло Лезвієв: невідома спадщина (твори з колекції та архіву ЛНГМ ім. Б. Г. Возницького). Образотворче мистецтво. Вип.1–2. Київ, 2023. С. 82–85). Особливо у цьому контексті важливий рік, адже 20.11.1937 Михайла Лезвієва було страчено, вірогідно у Нальчику, за рішенням Трійки НКВС КБАРСР (арешт відбувся 08.10.1937). З огляду на цей фактор, ця, на перший погляд, камерно-сімейна робота отримує додатковий вимір – відтворення контексту особистої трагедії художниці.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького