Краса і любов (Амур і Психея)

Генрик Семирадський

Основна інформація

ID: Ж-332
Автор: Генрик Семирадський
Назва: Краса і любов (Амур і Психея)
Дата створення: 1893
Країна: російська імперія
Техніка: олійний живопис
Матеріал: полотно олія
Розміри: 51 x 33.7 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: живопис
Жанр: міфологічний
Провенанс: Закуплено у приватної особи
Експозиція: Палац Лозинського

Інформація про автора

Автор: Генрик Семирадський
Автор мовою оригіналу: Henryk Hektor Siemiradzki
Роки життя: 1843–1902
Біографія: Генрик Семирадський / Генріх Семірадзький (пол. Henryk Siemiradzki) – відомий художник польського походження, представник пізнього монументального академізму; почесний член Санкт-Петербурзької, Берлінської, Римської, Паризької, Туринської академій мистецтв. Народився 12 (24) жовтня 1843 року в селі Новобілогородці поблизу Харкова (зараз смт. Печеніги Чугуївського району). Іполит та Михайлина Семірадзькі, поляки за походженням; у Харківській губернії батько майбутнього художника ніс службу в царській армії Російської імперії. Хист до малювання у Генрика проявився дуже рано, тому здобувати освіту хлопця направили до харківської гімназії. Викладачем був Дмитро Безперчий, котрий був учнем відомого художника Карла Брюллова. Та по закінченню гімназії, батько наполіг на вступі до Харківського університету на фізико-математичний факультет, проте Генрик й далі продовжує малювати. У 1864-му закінчує навчання та захищає наукову роботу на тему «Про інстинкти комах». Але подальшу долю пов’язує лише з мистецтвом і їде до Петербурга вступати в Академію мистецтв. Спочатку Семірадзького зарахували як вільного слухача, де він навчався в натурному класі, наставниками якого були Богдан Віллевальде (Bogdan Willewalde) та Карл Веніг (Karl Wenig). Та згодом, завдяки працьовитості й таланту його переводять в загальний клас, і він стає повноправним студентом академії. У перспективі це давало надію на отримання Великої золотої медалі та безплатне стажування за кордоном, що по закінченні Академії йому і вдалось. Зрештою, в Академії за період навчання Генрик отримував чимало відзнак за свої роботи. Спочатку поїхав у Мюнхен, там рік працював (1871) і навчався в німецького художника Карла фон Пілоті (нім. Carl (Karl) Theodor von Piloty). З 1873 року він перебуває у Римі. Пише картину «Грішниця» (1873), що експонувалася на Всесвітній виставці у Відні, де отримала Золоту медаль, і це була його перша міжнародна нагорода. Опісля картину відправили до Петербурга і за цю роботу майстру надали звання академіка. У тому ж 1873-му році Семірадзький одружився з Марією Прушинською. У них народилося четверо дітей: троє хлопчиків – Болеслав, Казимеж (помер ще немовлям), Леон і донька Ванда. У 1883-му Генрик купив будинок і назавжди оселився в Римі. У 1901-му в Генрика Семірадзького діагностували агресивне онкологічне захворювання – рак язика. Помер художник у 58 років – 23 серпня 1902 р. у с. Стшалково (тепер Польща). Спочатку його поховали на варшавському кладовищі Повонзки поряд із могилами батьків, а за рік перепоховали в краківському костелі паулинів «На Скалці». Основною темою його творчості є античні сюжети, релігійні сцени, рідше портрети. Художнику було властиво театрально упорядковувати свої сцени, реалістично прописувати деталі, живописно відтворювати пейзажі та ідеалізувати момент зображення, і все це він поєднав з чимось характерним для пленерного живопису, а саме, з ідеальним відчуттям відтворювати повітряні ефекти, світло і мінливість кольорів, на які якраз і впливає світло.

Опис роботи

На роботі овальної форми зображено дві людські фігури. Молода жінка із рудим хвилеподібним волоссям, яке зібране у пучок на потилиці, стоїть у лівий профіль із дещо опущеною вниз головою; її погляд спрямованим донизу. Вона без одягу, лише неширокий пояс оперізує талію жінки, а світла драперія злегка прикриває спину та задню частину тіла дівчини. ЇЇ ліва рука зігнута та піднята на рівні грудей і притримує руку молодого хлопця-юнака, який навзаєм торкається та злегка обіймає за плече жінку. Хлопець стоїть на підвищенні і обличчям прихиляється до лиця дівчини (хоч погляд його спрямований у ліву сторону). Він – темноволосий, із розкуйовдженими кучерями, у нього – невеликі крила, а у його лівій руці – лук. Це алегоричні постаті, які символізують Любов та Красу.

Надписи та символи

Внизу ліворуч підпис: «H.Siemiradzki»

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького