[Стіл] (із серії «Поздоровлення до 8 Березня»)

Олександр Аксінін

Основна інформація

ID: Г-IV-4087
Автор: Олександр Аксінін
Назва: [Стіл] (із серії «Поздоровлення до 8 Березня»)
Дата створення: 1977
Техніка: офорт
Матеріал: відбиток на папері
Розміри: 8.5 x 11.1 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: друкована графіка
Провенанс: Прийнято в дар від Онусайтіса В. Ю. у 1987 р.

Інформація про автора

Автор: Олександр Аксінін
Роки життя: 1949–1985
Країна: УРСР, тепер Україна
Біографія: Олександр Аксінін – художник-графік, один із найяскравіших представників львівської нонконформістської культури. Художник народився 2 жовтня 1949 року у Львові в родині військового картографа і працівниці-службовця львівської залізниці. Художню освіту почав здобувати у вечірній художній школі (1963–1966, Львів). У 1967–1972 роках продовжив навчання в Українському поліграфічному інституті ім. Івана Федорова за спеціальністю «Графіка». Після його закінчення служив у Радянській армії, де брав участь в оформленні експозиції військово-історичного музею. У 1974–77 роках працював художником-дизайнером у проектно-конструкторському бюро. Від 1977 року залишив офіційну службу і зайнявся виключно творчістю як вільний художник. Квартира Аксініна і його дружини, письменниці і художниці Енгеліни (Гелі) Буряковської (1944–1982), стала одним із осередків львівського неформального мистецтва, тут же проводилися і перші квартирні виставки. Олександр і Геля були добре знайомі з діячами культурного андеграунду Москви і Ленінграду, зокрема, з Дмитром Пріговим, Віктором Кривуліним, Іллею Кабаковим та ін. У них також були дружні стосунки і з прибалтійськими художниками, зокрема, Тинісом Вінтом, з яким Олександра пов'язувало особливо глибоке творче взаєморозуміння, та польськими. Від 1974 року Аксінін брав участь у групових виставках; 1979 року його перша персональна виставка була організована в Таллінні при сприянні художника Тиніса Вінта. На початку 1980-х поет Віктор Кривулін допоміг провести кілька «квартирних» виставок художника в Ленінграді і Москві. 3 травня 1985 року, повертаючись з Таллінна, Олександр Аксінін загинув в авіакатастрофі над Золочевом неподалік Львова. Художник за життя створив 343 офорти, близько 200 листів нетиражної графіки (малюнків аквареллю, тушшю і гуашшю, в тому числі виконаних на відбитках офортів), і п'ять живописних робіт. 27 томів щоденників художника за 1965–1985 роки містять понад 200 ескізів і велику кількість малюнків-ідей, частково вони є у відкритому доступі на персональному сайті художника. У 2015 році серію офортів «Босхіана» Олександра Аксініна було включено до постійної експозиції Артцентру Ієроніма Босха в м. Гертогенбос у Нідерландах. Твори зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, Естонському художньому музеї та у Національному художньому музеї України. У 1981 році Олександр Аксінін написав свою лаконічну автобіографію для статті Віктора Кривуліна, де він свідомо протиставив свій внутрішній світ зовнішнім подіям, а факти біографії поєднав із власним художнім та метафізичним досвідом: 1949 року начебто російська людина народилася в начебто європейському місті Львові. Православний. 1972 рік – диплом Поліграфічного інституту, за фахом графік. 1977 рік – 1-ше одкровення з супутнім відчуттям часу. 1981 рік – 2-ге одкровення з супутнім відчуттям вічності. 1979 рік – перша персональна виставка в Таллінні. 1981 рік – друга в Польщі. Все.

Опис роботи

Творчому світу Олександра Аксініна характерна згущена інтелектуальна атмосфера, сповнена «кодами естетичної інформації». Численні офорти Аксініна – це мініатюрні «філософські есе», втілені в складні системи образотворчих і літературно-словесних текстів.
Один із оригінальних творів, присвячених жіночому святу 8 Березня. Його умовна назва – «Стіл». Офорт створено під час роботи автора над графічною серією «Аліса в Країні Чудес». Візуальний ряд композиції повторює характерне для робіт цієї серії поєднання домінантних вертикальних та горизонтальних смуг. При цьому строга геометрична конструкція (стіл) занурюється у свою протилежність – аморфну органічну масу. Таке поєднання формує вишуканий жарт вітальної листівки, як паралель дихотомії чоловічого та жіночого.
Лапідарний стіл на чотирьох ніжках з висунутою шухлядою стоїть у центрі композиції, огорнутий якимись реп’яхами, що вгорі розпорошуються крихтами, які нагадують рій комах. Такі ж колючі купини заповнюють цілу нижню горизонталь твору. Однак при детальнішому розгляді можна побачити, що окремі реп’яхи подібні до їжачків: у шухляді один із них зображений з видовженою мордочкою, троє інших представлені справа внизу – мордами анфас, ще один виглядає з боку «гербарію», що оточує стіл.
Незначні мініатюрні позначки майже приховані автором над смугою купин: біля пар паличок зліва від столу – літера А. У правому нижньому куті – монограма автора: літера А в арці, під нею – 1977.

Надписи та символи

Справа внизу під відбитком авторський підпис: «Аксінін, 77»

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького