Ескіз до монументального розпису на території Львівського державного шкіряного підприємства (до 1976 р. – шкіряна фірма «Світанок»)

Василь Польовий

Основна інформація

ID: Г-II-341
Автор: Василь Польовий
Назва: Ескіз до монументального розпису на території Львівського державного шкіряного підприємства (до 1976 р. – шкіряна фірма «Світанок»)
Дата створення: 1970s (?)
Країна: СРСР
Культура: Українське мистецтво радянського періоду
Техніка: мішана техніка
Матеріал: картон пастель
Розміри: 109.5 x 85.5 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: графіка
Жанр: символічний
Провенанс: Передано до музею від автора (В. Польового)

Інформація про автора

Автор: Василь Польовий
Роки життя: р.н.1936
Країна: СРСР, США
Біографія: Василь Польовий – український художник, живописець та графік, який належить до провідних авторів неформального мистецтва часу СРСР. Народився 22 квітня 1936 року у Кривому Розі. Батько художника Петро Родіонович Польовий працював інженером, мати Олександра Павлівна була вчителькою математики. З початком бойових дій 22.06.1941 року на території СРСР родину Польових скерували в евакуацію до Свердловської області (РРФСР). Тут майбутній художник навчався у школі, а після завершення навчання 1954 року вступив до художнього училища у Єльці. Проте митець перевівся спочатку до Таврійського художнього училища (Ленінград, РРФСР), а згодом до Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені В. І. Мухіної. Після завершення навчання переїхав у Москву, де разом з дружиною, мисткинею Юлією Подоговою, працював на художньому комбінаті. Переважно займався монументально-декоративним оформленням інтер’єрів та екстер’єрів громадських споруд та державних установ. Паралельно перебував у середовищі неформальних авторів Москви та Ленінграда, зокрема художників Дмитра Краснопєвцева, Анатолія Звєрєва, Михайла Шемякіна, Олега Целкова, Едуарда Штейнберга, Володимира Стерлігова, групою «ліанозівців», письменників Сергія Довлатова, Юрія Мамлєєва, Владлена Гаврільчіка. Брав участь у неофіційних виставках, зокрема у ФРН, Франції, Італії, ЧССР. 1965 року, під час поїздки до брата, дослідника та винахідника Рената Польового, створив великий цикл тематичних творів, пов’язаних з Україною. Частина з них експонувалась у Москві. Згодом вступив до Спілки художників СРСР. 1972 року переїхав до Львова, де працював над монументальними та станковими творами. У цей період спілкувався з представниками локального художнього середовища, зокрема Валерієм Шаленком, Михайлом Штейнбергом, Юрієм Соколовим, Охрімом Кравченком, Марґіт та Романом Сельськими, Анатолієм Сємагіним, мистецтвознавцями Григорієм Островським та Дмитром Шелестом, літератором Ігорем Клехом. 1976 року у Львові Василя Польового виключили зі Спілки художників, що фактично унеможливило професійну діяльність. Відтак мистець прийняв рішення емігрувати з СРСР до США, де й нині проживає і творить у м. Ґрінвілл (Південна Кароліна).

Опис роботи

Ескіз належить до серії проєктів розписів на території Львівського державного шкіряного підприємства (стінний розпис «Історія шкіряного виробництва» для клубу установи, 1980 р.). У цій роботі художник зафіксував робочо-побутову сцену з сучасного виробництва шкіри в умовах промислового підприємства. Дія відбувається в цеху (встановити точне місце у зв’язку зі стилізаційним підходом складно). Усі персонажі одягнуті в радянський робочий спеціалізований одяг. На передньому плані зображена група з чотирьох людей, троє з яких стоять, а четвертий сидить на низькому ослінчику та палить цигарку. Ця частина виокремлена яскравими асиметричними жовтими плямами, контрастними за тональністю та кольором. На другому плані зображено робітника, який зі шланга омиває приміщення (сировину?). Як у тоні, так і колірно ця постать практично зливається з простором, який зображає цех. Загалом уся робота трактована доволі декоративно, впізнаваність складових частин зберігається завдяки окремим силуетним контурам. Спосіб вирішення композиції відрізняється від більш ранніх монументальних творів художника зокрема насиченою декоративністю барв і форм, а також специфічним підходом до узгодженості з реальними об’єктами та заповнення площин кольором.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького