Ескіз до монументального розпису на території Львівського державного шкіряного підприємства (до 1976 р. – шкіряна фірма «Світанок»)

Василь Польовий

Основна інформація

ID: Г-II-342
Автор: Василь Польовий
Назва: Ескіз до монументального розпису на території Львівського державного шкіряного підприємства (до 1976 р. – шкіряна фірма «Світанок»)
Дата створення: 1970s (?)
Країна: СРСР
Культура: Українське мистецтво радянського періоду
Техніка: мішана техніка
Матеріал: картон пастель
Розміри: 108 x 83.5 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: графіка
Жанр: символічний
Провенанс: Передано до музею від автора (В. Польового)

Інформація про автора

Автор: Василь Польовий
Роки життя: р.н.1936
Країна: СРСР, США
Біографія: Василь Польовий – український художник, живописець та графік, який належить до провідних авторів неформального мистецтва часу СРСР. Народився 22 квітня 1936 року у Кривому Розі. Батько художника Петро Родіонович Польовий працював інженером, мати Олександра Павлівна була вчителькою математики. З початком бойових дій 22.06.1941 року на території СРСР родину Польових скерували в евакуацію до Свердловської області (РРФСР). Тут майбутній художник навчався у школі, а після завершення навчання 1954 року вступив до художнього училища у Єльці. Проте митець перевівся спочатку до Таврійського художнього училища (Ленінград, РРФСР), а згодом до Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені В. І. Мухіної. Після завершення навчання переїхав у Москву, де разом з дружиною, мисткинею Юлією Подоговою, працював на художньому комбінаті. Переважно займався монументально-декоративним оформленням інтер’єрів та екстер’єрів громадських споруд та державних установ. Паралельно перебував у середовищі неформальних авторів Москви та Ленінграда, зокрема художників Дмитра Краснопєвцева, Анатолія Звєрєва, Михайла Шемякіна, Олега Целкова, Едуарда Штейнберга, Володимира Стерлігова, групою «ліанозівців», письменників Сергія Довлатова, Юрія Мамлєєва, Владлена Гаврільчіка. Брав участь у неофіційних виставках, зокрема у ФРН, Франції, Італії, ЧССР. 1965 року, під час поїздки до брата, дослідника та винахідника Рената Польового, створив великий цикл тематичних творів, пов’язаних з Україною. Частина з них експонувалась у Москві. Згодом вступив до Спілки художників СРСР. 1972 року переїхав до Львова, де працював над монументальними та станковими творами. У цей період спілкувався з представниками локального художнього середовища, зокрема Валерієм Шаленком, Михайлом Штейнбергом, Юрієм Соколовим, Охрімом Кравченком, Марґіт та Романом Сельськими, Анатолієм Сємагіним, мистецтвознавцями Григорієм Островським та Дмитром Шелестом, літератором Ігорем Клехом. 1976 року у Львові Василя Польового виключили зі Спілки художників, що фактично унеможливило професійну діяльність. Відтак мистець прийняв рішення емігрувати з СРСР до США, де й нині проживає і творить у м. Ґрінвілл (Південна Кароліна).

Опис роботи

Ескіз належить до серії проєктів розписів на території Львівського державного шкіряного підприємства (стінний розпис «Історія шкіряного виробництва» для клубу установи, 1980 р.). Цей картон, як і Г-ІІ-341, є зображенням робочо-побутової сцени з тодішнього виробництва шкіри в умовах промислового підприємства. Композиція розгорнута в цеху, простір якого відтворено умовно-декоративно, за допомогою серії геометризованих та біоморфних плям насичених червоних, оранжевих, фіолетових та блакитних відтінків. У цьому середовищі розташовано п’ять постатей – дві жінки та три чоловіки, які обробляють матеріал у приміщенні з високим температурним режимом. Двоє з чоловіків оголені до пояса, жінки у легких коротких ситцевих сукнях. Чоловік у робочій уніформі показаний так, наче тільки що зайшов із сусіднього цеху, щоб щось перевірити чи побачити. Всі персонажі зображені в динаміці, ракурси часто поєднують декілька точок огляду – збоку та зверху. Варто зауважити, що загальний настрій композиції, увага до створення мажорної, енергійної атмосфери сприяють ідеї героїзації людини праці.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького