Портрет Каспара Бекеша

Каспар Бекеш (1520–1579) – державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, друг і сподвижник Стефана Баторія. Походив зі старовинного угорського роду. Служив у Трансільванії при дворі угорського короля Яноша Жигмонда Запольї, був його скарбником і довіреною особою. Згодом працював послом у Стамбулі, намагався домогтися прихильності султана Сулеймана I. Наприкінці 1560-х років виступив на боці Габсбургів у їхньому намірі підкорити Трансільванію. Після обрання Стефана Баторія у 1571 році князем Трансільванії виступав проти нього, розраховуючи зайняти його місце, але зазнав невдачі. Командував угорською піхотою. Відзначився особливою мужністю та військовими талантами при обороні Ельблонґа в 1577 році та у полоцькій кампанії 1579 року. За клопотанням шляхти Великого князівства Литовського у 1579 році був зарахований до шляхетського стану й отримав у володіння землі, зокрема Гродненський повіт. Помер у Гродно 7 листопада 1579 року. Похований на Лисій горі у Вільнюсі. Пагорб, на якому знаходиться його могила, отримав назву Бекешевої гори. Портрет Каспара Бекеша виконаний у характерній для Адама Маніокі манері: у центрі уваги – обличчя портретованого, з акцентом червоного кольору на головному уборі.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького