Портрет Франческо Бартолоцці

Антон Рафаель Менґс

Основна інформація

ID: Ж-859
Автор: Антон Рафаель Менґс
Назва: Портрет Франческо Бартолоцці
Дата створення: 1770s
Техніка: олійний живопис
Матеріал: полотно олія
Розміри: 59 x 48 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: живопис
Жанр: портретний
Сюжет: Портрет
Провенанс: Збірка Любомирських
Експозиція: Палац Потоцьких

Інформація про автора

Автор: Антон Рафаель Менґс
Роки життя: 1728–1779
Країна: Німеччина
Біографія: Антон Рафаель Менґс (1728–1779) – німецький художник-неокласицист. Зацікавленню митця античним і ренесансним мистецтвом та інтеграції їхніх принципів у сучасне йому малярство сприяли естетичні пріоритети батька – саксонського придворного живописця, палкого прихильника творчості Рафаеля Ізмаїла Менґса, мандрівки у Рим, Флоренцію, Венецію, знайомство (1755) і тісне спілкування з німецьким мистецтвознавцем, «ідеологом» неокласицизму Йоганном Йоахімом Вінкельманном, котрий назвав А. Р. Менґса «найвизначнішим художником свого часу». За життя митець здобув світову славу, а сучасники вбачали у ньому «нового Рафаеля». Майстер був членом художніх академій у Римі, Флоренції, Болоньї, Генуї, Венеції, Аугсбургу, Мадриді, придворним живописцем королів Саксонії, Речі Посполитої та короля Карла IV Неаполітанського. Книга А. Р. Менґса «Роздуми про красу і смак» використовувалась у художніх академіях як підручник. Особливістю образно-пластичної концепції творчості художника є корелятивність його естетичним поглядам, наріжними з яких стали відмова від примхливості та декоративно-пластичної надмірності рококо, повернення до «класичних норм» «великого стилю», поєднання мистецького досвіду Античності зі здобутками Рафаеля, Тіціана, Антоніо да Корреджо, наслідування визначним майстрам минулого як єдиний шлях досягнення «ідеальної краси», що є результатом усвідомленого відбору найкращого у «природі». Відзнаками творчої практики А. Р. Менґса, відомого насамперед як блискучий портретист, стали прагнення до краси форм, дотримання точних правил композиції, законів світлотіні і визначених прийомів письма олійними фарбами. Митець вважав себе першим неокласицистом і водночас був одним з останніх майстрів бароко, урочистість якого поєднав з відтворенням індивідуальних неповторних рис. На думку британського мистецтвознавця Рудольфа Віттковера, «Менґс тією ж мірою завершив традицію, як і започаткував нову».

Опис роботи

Згідно з атрибуцією, збереженою з часів Лукаша Домбського, до збірки якого початково належав твір, та у 1960-х роках підтвердженої фахівцями Державного Ермітажу, «Портрет Франческо Бартолоцці» належить пензлю німецького художника-неокласициста Антона Рафаеля Менгса (1728–1779). На приналежність пензлю А. Р. Менгса картини зі збірки ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького вказують віртуозність і свобода письма, вільне розташування постаті у просторі, невимушеність композиції при збереженні чіткої архітектоніки, раціональне поєднання динаміки і виваженості, репрезентативності і відтворення миттєвого психологічного стану та індивідуальних ознак. З іншими атрибутованими роботами художника твір споріднює глибокий, теплий, насичений колорит. До камерного і піднесеного потрактування образу спонукає особа портретованого – iталiйського майстра акварельноï мініатюри і репродукцiйної гравюри Франческо Бартолоцці (1727–1815), який після навчання у граверних майстернях Флоренції, Рима і Венеції у 1764 році переїхав до Лондона, де став віртуозом у так званій «пунктирній» техніці. Приналежність портретованого світу мистецтва підкреслено пензлем у руці.

Портретована особа