Непорочне зачаття

Традиція західного обряду використовувати для процесій фігурні зображення святих, мучеників, рідше монахів, була відома ще з Середньовіччя. Процесійні скульптури одягали у спеціально змайстровані для них шати, виготовлені переважно з дорогої тканини, оздоблені християнською символікою, орнаментами та камінням. В українській церкві така традиція поширилась у XVIII столітті. Очевидно, скульптура Богоматері іконографічного типу «Непорочне зачаття» з церкви у Пліснеську є процесійною фігурою. Вирізану з дерева об’ємну постать наряджали в шати, а на голову кріпили волосся. Повнофігурна постать Марії розташована на земній кулі, навколо якої звивається змій з яблуком у роті. Фігуру передано з анатомічною точністю, цікавим елементом є спеціальні з’єднання на руках (одна з яких втрачена), що дозволяють їм згинатися. Особливу увагу автор приділив відтворенню обличчя: круглий овал лиця, близько посаджені малі очі, наведені дуги брів на гладкому чолі, прямий ніс та чіткі вуста вправно пророблені різцем майстра. Обличчя Марії сумне та задумане, але її поза спокійна і велична.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького