Хрещення імператора Костянтина

Костянтин Великий народився 27 лютого 272 року в римській провінції Наіс (територія сучасної Сербії). Його батьком був Констанцій I, а матір’ю Олена – християнка з простої сім’ї. Війська проголосили Костянтина правителем після смерті його батька у 306 році. У цей час імперія перебувала під владою одразу чотирьох володарів, які фактично розорили країну. Майже десять років йшла громадянська війна між правителями областей. Завдяки репутації та результатам правління Констанція, а також повазі громадян і армії, Костянтину вдалося перемогти у цій боротьбі. Під час його правління відбулася ідеологічна революція: християнство було визнано і за надзвичайно короткий термін, усього кілька десятиліть, із релігії переслідуваної перетворилося на релігію державну. У 313 році Костянтин прийняв Міланський едикт, який затвердив віротерпимість на території імперії. Потім були прийняті закони, що звільняли християнські громади від податків і громадських повинностей. Крім того, Костянтину належала ініціатива знаменитого Нікейського собору. У 330 році Костянтин переніс столицю у Візантію – більш зручне місто з погляду правління імперією. Візантія отримала назву Новий Рим, проте вже за життя імператора місто стали називати Константинополем. Сам імператор Костянтин прийняв хрещення лише перед смертю. Це сталося в палаці у Нікомедії, де правитель і помер 21 травня 337 року. На картині в центрі зображено сивобородого священнослужителя в головному уборі. Він підняв руки, благословляючи молодого чоловіка, який стоїть навколішки, склав руки на грудях та нахилився перед хрещальнею. Позаду єпископи. Правіше група людей, між якими на першому плані воїн з мечем. Вгорі ангели та білий голуб між ними.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького