Скорботна Богоматір

Скорботна Богоматір – мати, яка вічно оплакує смерть свого єдиного Сина; образ Марії, коли вона стояла біля хреста Ісуса. Цей іконографічний тип набув поширення в останній чверті XV століття. Часто груди Богородиці зображають пронизаними мечем як нагадування про зауваження Симеона в текстах від Святого Луки 2:22-38 про те, що «…і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох». Також її змальовували пронизаною сімома мечами, що символізують «Сім скорбот», яких зазнала Марія. Сюжет Скорботної Богоматері у своїй творчості використовувало багато знакових художників різних епох: Тіціан, Ель Греко, Мурільйо, Джованні Батіста Сальві. «Mater Dolorosa» є одним із трьох поширених мистецьких зображень скорботної Діви Марії, двома іншими є «Stabat Mater» і «Pieta». Можливо, це полотно є копією з роботи Джованні Батіста Сальві Сассоферрато (1609–1685) «Мадонна у смутку», 1685 (Галерея Уффіці, Флоренція, Італія). Богоматір дивиться вдалину, споглядаючи Страсті свого Сина, склавши руки в молитві та надії. Сальві – італійський художник епохи бароко, відомий своєю архаїчною прихильністю до стилю Рафаеля. Митця часто називають лише за назвою міста його народження – Сассоферрато, як було заведено в його часи. Роботи художника високо цінувалися до середини XIX століття. Іноді вважалося, що його картини належать школі Рафаеля.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького