Портрет жінки

Михайло Бойчук

Основна інформація

ID: ФМз-Ж-315
Автор: Михайло Бойчук
Назва: Портрет жінки
Дата створення: 1910s
Країна: Україна Австро-Угорська монархія Річ Посполита тепер Україна
Техніка: темперний живопис
Матеріал: дерево картон темпера
Розміри: 25.3 x 21.5 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: живопис
Жанр: портретний
Провенанс: Фонд Ярослави Музики

Інформація про автора

Автор: Михайло Бойчук
Автор мовою оригіналу: Mykhailo Boichuk
Роки життя: 1882–1937
Країна: Австро-Угорська імперія, СРСР, тепер Україна
Біографія: Український художник-монументаліст, представник українського культурного ренесансу початку ХХ століття. Засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм», лідер групи «бойчукістів». Його ім'ям названо мистецький феномен, що поєднав форми народного мистецтва й спадщину Візантії та Проторенесансу. Французи називали цей напрямок Renovation Byzantine (неовізантизм). Член Наукового товариства імені Шевченка (1912), Українського наукового товариства (1917). Народився 30 жовтня 1882 року у селі Романівка, що біля Теребовлі. Михайло Бойчук здобув прекрасну мистецьку освіту завдяки підтримці митрополита Андрея Шептицького. Навчався у Львові, Відні, Кракові, а згодом – у Мюнхені та Парижі. У 1909 р. заснував власну школу-майстерню, в якій навчалися Микола Касперович, Софія Налепінська, Софія Бодуен де Куртене, Хелена Шрамм та інші. У 1911 р. повернувся до Львова, де працював як реставратор та монументаліст у Національному музеї (нині – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). У 1917 р. стає одним з професорів-засновників Української державної академії мистецтв, де очолює майстерню ікони та фрески. Один з організаторів АРМУ (1925). Найбільш значними творами, виконаними разом з учнями, були розписи на сучасну тематику Червоноармійських Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію на Хаджибейському лимані в Одесі (1927–1928) та Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935). Всі ансамблі монументального живопису не збереглися. 25 листопада 1936 р. Михайло Бойчук був заарештований і звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й керівництві національно-фашистською терористичною організацією. Художника розстріляли, а більшість творів знищили.

Опис роботи

Більша частина твору виділена для анфасного портрету молодої жінки. В порівнянні із загальною поверхнею картини, голова жінки дещо поглиблена в шарі фарби та ґрунту. Обличчя портретованої різко звужується в нижній частині, підборіддя роздвоєне. Сині продовгуваті очі, прямий ніс, довга шия – нагадують ті, що ми звикли бачити на іконах. Каштанове, ледь хвилясте волосся закриває вуха. Жінка вбрана у білий одяг. Тло охристо-зелене, намічена лінія обрію. На звороті роботи – нерозбірливі написи. Більшість творів Бойчука було знищено після розстрілу його радянською владою у 1937 році. Але деякі твори Михайла Бойчука вдалося зберегти завдяки львівській художниці Ярославі Музиці, яка з 1914 року (коли М. Бойчук вимушено залишив Львів, покинувши картини у своїй майстерні) зберігала твори митця та його невеликий, але значної наукової вартості архів. Фонд Ярослави Музики зберігається у ЛНГМ. Вірогідно, те, що ми можемо бачити зараз, – це лише ескізи, підготовчі начерки до більшого.

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Портрет жінки

Інше