Вівчар. Старий (Ескізи)

Михайло Бойчук

Основна інформація

ID: ФМз-Г-V-1
Автор: Михайло Бойчук
Назва: Вівчар. Старий (Ескізи)
Дата створення: 1910s
Країна: Україна
Техніка: рисунок
Матеріал: калька перо туш
Розміри: 21.9 x 11.8 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: графіка
Жанр: побутовий
Провенанс: Фонд Ярослави Музики

Інформація про автора

Автор: Михайло Бойчук
Автор мовою оригіналу: Mykhailo Boichuk
Роки життя: 1882–1937
Країна: Австро-Угорська імперія, СРСР, тепер Україна
Біографія: Український художник-монументаліст, представник українського культурного ренесансу початку ХХ століття. Засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм», лідер групи «бойчукістів». Його ім'ям названо мистецький феномен, що поєднав форми народного мистецтва й спадщину Візантії та Проторенесансу. Французи називали цей напрямок Renovation Byzantine (неовізантизм). Член Наукового товариства імені Шевченка (1912), Українського наукового товариства (1917). Народився 30 жовтня 1882 року у селі Романівка, що біля Теребовлі. Михайло Бойчук здобув прекрасну мистецьку освіту завдяки підтримці митрополита Андрея Шептицького. Навчався у Львові, Відні, Кракові, а згодом – у Мюнхені та Парижі. У 1909 р. заснував власну школу-майстерню, в якій навчалися Микола Касперович, Софія Налепінська, Софія Бодуен де Куртене, Хелена Шрамм та інші. У 1911 р. повернувся до Львова, де працював як реставратор та монументаліст у Національному музеї (нині – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). У 1917 р. стає одним з професорів-засновників Української державної академії мистецтв, де очолює майстерню ікони та фрески. Один з організаторів АРМУ (1925). Найбільш значними творами, виконаними разом з учнями, були розписи на сучасну тематику Червоноармійських Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію на Хаджибейському лимані в Одесі (1927–1928) та Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935). Всі ансамблі монументального живопису не збереглися. 25 листопада 1936 р. Михайло Бойчук був заарештований і звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й керівництві національно-фашистською терористичною організацією. Художника розстріляли, а більшість творів знищили.

Опис роботи

Глибинний зв’язок із сакральною традицією, прагнення до втілення духовного спостерігаємо у низці малюнків із зображеннями селян. Легкі нахили постатей, м’які та плавні ритми створюють атмосферу неквапливості, спокою. Мотиви, взяті з повсякденності, стають втіленням добра, внутрішньої гармонії, набувають символічного звучання. Михайло Бойчук вчив своїх учнів, що справжнє мистецтво повинно бути «виявом духовної якости як мистця, так і народу». У верхній частині твору зображено сидячого на землі хлопця. Він підігнув ліву ногу під себе і спирається на землю лівою рукою. Праву руку із ціпком хлопець поклав на коліно правої ноги, голова його розміщена також на коліні. Ліворуч від постаті хлопця зображено овець, котрі пасуться. В нижній частині аркуша розміщена постать старого чоловіка із вусами та в чоботях, він сидить на березі, спершись ліктями на коліна та поклавши голову на долоні. Ліворуч від нього – край берега і вода. Над водою на камені сидить чотири птаха. Обидва зображення зроблені контурними лініями. Під нижнім рисунком напис олівцем: «Бойч.».

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького