Іконостас «Страсті Христові»: Христос перед Каяфою, Увінчання терновим вінком

«Страсті Христові» XVII – поч. XVIII ст. – це робота, що складається із серії монументальних багатосюжетних ікон, які слід розглядати зверху вниз, рядами зліва направо. Композиція твору вирізняється великою кількістю іконографічних зображень з багатофігурними сценами: 25 горизонтально видовжених клейм з євангельськими сюжетами, що оповідають про останні дні земного життя Христа. У монументальному мистецтві така тематика набула особливої популярності в XVII – XVIII ст. Композицію розташовували на південній або північній стіні храму. Сцени згруповували навколо основного зображення – «Розп’яття», що зазвичай було більшого розміру. Клейма, які зображали муки Спасителя, часто відмежовували одне від одного і послідовно розташовували на монументальній площині.

Ця робота відображає частину багатофігурної композиції «Страстей Христових»: два горизонтально видовжені клейма із сюжетами «Христос перед Каяфою» та «Увінчання терновим вінком». В одній зі сцен змальовано інтер’єр палацового приміщення, де відбувається зустріч Христа з первосвященником Каяфою, який сидить на троні з балдахіном. У творі зображено, як він у знак обурення розірвав одежу, а один з його слуг замахнувся на Христа – саме увага до деталей характеризує роботи майстрів Риботицької школи. Робота вирізняється площинним трактуванням форми. Графічна лінія, що окреслює змальовані фігури, не виступає самостійно, а вводиться з великим почуттям міри. Характерним для риботицьких малярів було використання трьох барв у трактуванні ликів святих. Карнацію обличчя позначали білим; лінії носа, брів та очей з виразними зіницями окреслювали чорним; на щоки та вуста наносили червоний. Сцена «Увінчання терновим вінком» демонструє подію, згадану в Євангелії від Марка: римські воїни, одягнувши Спасителя у багряницю та сплівши терновий вінок, знущалися з нього. У центрі композиції видніється знесилена, проте спокійна і благородна постать Христа, тіло якого вкрите рясними краплинами крові. Сцена привертає увагу простотою, безпосередністю та експресивною виразністю рисунка.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького