Хрест ручний

Ручний хрест належить до типологічної підгрупи літургійних хрестів, призначених для богослужіння. У східному обряді з’явився з XV ст. За конструктивним вирішенням хрест зі с. Сидорівка – семикінцевий (відсутній кінець верхнього рамена), виконаний у техніці контурного, виїмчастого та плоскорельєфного різьблення, яке дає можливість різьбленим елементам підійматися над фоном, а не врізатися в нього, створюючи враження об’єму та рельєфності зображення. З лицевої сторони ручного хреста на наведеному контуром чотирикінцевому хресті з поперечкою для ніг розміщене Розп’яття, яке займає середнє перехрестя та основну частину стрижня. Схематизована фігура Спасителя з наміченими обрисами та незначними проробленими деталями присадкувата. На кінцях середнього рамена – дві півфігури ангелів. Верхнє і нижнє перехрестя відокремлене від основної композиції гладкою лінією. Центральна площина верхнього рамена заповнена смужкою з літерами, середня частина нижнього рамена заповнена плоскорізьбленим орнаментальним мотивом у формі квадратів – так звані «кантики». В центральній частині тильної сторони хреста – витягнута різьблена фігура Богородиці в короні з малим Христом на руках. По контуру ручного хреста з лицевої й тильної сторони, повторюючи форму рамен, проходить гладка смужка.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького