Хрест ручний

Ручний хрест належить до типологічної підгрупи літургійних хрестів, призначених для богослужіння. У східному обряді з’явився з XV ст. За конструктивним вирішенням хрест семикінцевий (відсутні кінці верхнього рамена), виконаний у техніці контурного, виїмчастого та плоскорельєфного різьблення, яке дає можливість різьбленим елементам підійматися над фоном, а не врізатися в нього. З лицевої сторони ручного хреста розміщене Розп’яття, яке займає середнє перехрестя та основну частину стрижня. Схематизована фігура Спасителя з наміченими обрисами й незначними проробленими деталями присадкувата та непропорційна. Розп’яття виконане з наслідуванням візантійської іконографії. На кінцях середнього рамена – дві поясні фігури з наведеними деталями. Верхнє і нижнє перехрестя відокремлене від основної композиції гладкою лінією. Центральна площина нижнього рамена заповнена плоскорізьбленим геометричним візерунком, літерами та вертикальними лініями. В центральній частині тильної сторони хреста – різьблена фігура Богородиці на повен зріст у короні з малим Ісусом на руках. На кінцях середнього рамена в колах – плоскорізьблені поясні постаті з наміченим контуром. Тильна сторона нижнього рамена відокремлена від загальної композиції неширокою лінією. По контуру ручного хреста з лицевої та тильної сторони, повторюючи форму рамен, проходить гладка смужка.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького