Хрест ручний

Ручний хрест належить до типологічної підгрупи літургійних хрестів, призначених для богослужіння. У східному обряді з’явився з XV ст. За конструктивним вирішенням хрест семикінцевий, з подовженою середньою поперечкою (втрачено один кінець), виконаний у техніці контурного, виїмчастого та плоскорельєфного різьблення, яке дає можливість різьбленим елементам підійматися над фоном, а не врізатись в нього. З лицевої сторони ручного хреста розміщене Розп’яття, яке займає середнє перехрестя та основну частину стрижня. Непропорційна фігура Спасителя схематизована, з наміченими обрисами та незначно проробленими деталями. На вцілілому кінці середнього рамена – фігура пристоячого. Верхнє і нижнє перехрестя відокремлене від основної композиції гладкою лінією. Центральна площина верхнього і нижнього рамен заповнена прямокутником з літерами та ритованими вертикальними прорізами. По периметру рамен з внутрішньої сторони – візерунок, сформований паралельними діагональними лініями. В центральній частині з тильної сторони хреста – різьблена фігура Богородиці в короні з малим Христом на руках. У колі, на кінці середнього рамена, поясна фігура з наміченими деталями та чітким контуром силуету. Тильна сторона верхнього і нижнього рамен ідентична до лицевої. По контуру ручного хреста з двох сторін, повторюючи форму рамен, проходить гладка смужка.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького