Хрест ручний

Ручний хрест належить до типологічної підгрупи літургійних хрестів, призначений для богослужіння. Такі вироби літургійного призначення складають кількісно велику та іконографічно багату групу. У східному обряді з’явилися з XV ст. За конструктивним вирішенням хрест зі с. Станківці семикінцевий, з короткою ручкою, виконаний у техніці контурного, виїмчастого та плоскорельєфного різьблення, яке дає можливість різьбленим елементам підійматися над фоном. Невеликий розмір виробу надає можливість народному майстру використовувати лише найдрібнішу різьбу. З лицевої сторони ручного хреста розміщене Розп’яття, яке займає середнє перехрестя та основну частину стрижня. Схематизована фігура Спасителя з наміченими обрисами та незначним проробленням деталей присадкувата. Його голова нахилена до правого плеча, а долоні відкриті. На кінцях середнього рамена – дві півфігури з графічно наведеною лінією контуру. Верхнє і нижнє перехрестя відокремлене від основної композиції гладкою лінією. Центральна площина верхнього рамена заповнена смужкою з літерами, середня частина нижнього рамена декорована плоскорізьбленим орнаментальним мотивом у формі квадратів – «кантики». В центральній частині тильної сторони хреста – різьблена фігура Богородиці в короні з малим Христом на руках. Тильна сторона верхнього і нижнього рамена ідентична до їх орнаментального вирішення на лицевій стороні. По контуру ручного хреста з обох боків, повторюючи форму рамен, проходить гладка смужка. Для графічного акценту майстер застосував традиційну «лінію-жолоб».

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького