Хрест ручний

Ручний хрест належить до типологічної підгрупи літургійних хрестів, призначених для богослужіння. Вироби літургійного призначення складають кількісно велику та іконографічно багату групу. У східному обряді такі вироби з’явилися з XV ст. За конструктивним вирішенням хрест зі с. Хватів семикінцевий (відсутнє верхнє рамено), з подовженою середньою поперечкою з довгою ручкою, виконаний у техніці контурного, виїмчастого та плоскорельєфного різьблення, яке дає можливість різьбленим елементам підійматися над фоном. З лицевої сторони ручного хреста розміщене Розп’яття, яке займає середнє перехрестя та основну частину стрижня. Христос вирізьблений розп’ятим – руки розпростерті, стопи накладені одна на одну, що є рисою західної іконографічної традиції. У трактуванні фігури відчутна спроба майстра передати анатомічні особливості людського тіла. Над Розп’яттям розміщене титло з написом «ІНЦІ», на нижньому кінці – череп Адама. Тло навколо зображення трактоване вертикальними прорізами. На кінцях середнього та нижнього рамен вирізьблені образи херувимів з чіткою лінією контуру і наміченими деталями. В центральній частині тильної сторони хреста – іконографічна сцена «Хрещення Господнє». Основою композиції є профільне зображення Іоанна Хрестителя з піднятою над Ісусом рукою. Знизу відтворені стилізовані хвилі Йордану. Тло тильної сторони хреста змодельоване паралельними вертикальними прорізами. На кінцях усіх рамен – графічні рельєфи херувимів. По контуру профілювання хреста є вузька смуга, «ковчежець», тло заглиблене, а контурно-рельєфні зображення з двох сторін не виступають за межі основної площини виробу.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького