«Бабуся з онукою» із серії «Жінки»

Леопольд Левицький

Основна інформація

ID: ФМз-Г-IV-476
Автор: Леопольд Левицький
Назва: «Бабуся з онукою» із серії «Жінки»
Країна: УРСР
Техніка: ліногравюра
Матеріал: папір
Розміри: 29 x 20 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: графіка
Жанр: портретний
Провенанс: Фонд Ярослави Музики

Інформація про автора

Автор: Леопольд Левицький
Роки життя: 1906–1973
Країна: Австро-Угорська імперія, УРСР, тепер Україна
Біографія: Український графік і живописець. Майстер естампної графіки. Одна з ключових постатей у формуванні обличчя модерної української графіки. Народився в с. Бурдяківці Тернопільської області. Навчався у 1930–1931 роках у Парижі, згодом – у Краківській академії мистецтв (1931–1932). Творча діяльність Левицького розпочалася з часів навчання у Краківській академії мистецтв, де відбулося становлення його творчої особистості. Краківське мистецьке середовище, в якому перебував Левицький, формувало його світогляд, систему ідеалів, політичні переконання, що зумовило специфіку художнього мислення митця. Ініціатор та співзасновник об’єднання «Краківська група». У 1932 році організував виставку, яку через соціальну спрямованість і гостру тематику творів було закрито. Художника ув’язнили на три тижні, виключили з Академії. У 1930-х роках за ним наглядала поліція. Від 1935-го проживав у Чорткові Тернопільської області, іноді виїздив на виставки до Львова, Кракова та Станиславова. У вересні 1939-го очолив міськраду в Чорткові, співпрацював із газетою «Нове життя», працював декоратором Будинку офіцерів. Від Другої світової війни художник разом із дружиною Євгенією Надляр втекли до Узбекистану. У 1946 р. Левицький оселився у Львові, де вступив до новоствореної Спілки художників СРСР, підставою для вступу був цикл графічних робіт, створених в Узбекистані. На творчість художника, без сумніву, вплинуло середовище Львова. У 1960-х роках художник виробив неповторну стилістичну манеру, в якій поєдналися безпосередність і технічність. Помер митець із різцем у руці за робочим столом 14 травня 1973 р. Похований у Львові, на Личаківському цвинтарі. За життя Леопольд Левицький не мав жодної персональної виставки. Перша виставка відбулась у Львові (1974), через рік після смерті художника.

Опис роботи

На гравюрі біля стіни (хати) зображено стару жінку босоніж в українському вбранні й хустці. Біля неї сидить маленька онука, вдягнена так само.

Надписи та символи

Праворуч під зображенням підпис художника олівцем. На звороті праворуч вгорі олівцем цифри: «2261/17».

Правове регулювання

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького