Парижанка

Віденська сецесія, зокрема творчість Густава Клімта, мала значний вплив на Каєтана Стефановича – цим обґрунтоване його захоплення орнаментальними площинами. Основним художнім засобом у роботах художника є пружна звивиста лінія, яка створює ритм та динаміку. Потяг митця до східних мотивів проявляється у використанні яскравої орієнтальної орнаментики, символіки та зверненні до східних сюжетів. Саме таким є твір «Парижанка», де протиставляються й одночасно гармонійно переплітаються культури Сходу і Заходу. Витончена постать високої молодої жінки у капелюшку з перами нагадує стебло квітки. Її елегантний одяг, витриманий у нейтральних чорних і світлих тонах, контрастує з яскравим орнаментальним тлом, колористична гама якого побудована на поєднанні блакитних, фіолетових, зеленувато-жовтих та вохристих відтінків. Серед квітів і вибагливих динамічних ліній впізнаються абриси драконів і павичів. На задньому плані за спиною жінки – статуя усміхненого Хотея на постаменті, щира посмішка якого контрастує з меланхолійним виразом обличчя дівчини. Хотей – персонаж японської міфології, бог щастя, багатства, спілкування, веселощів і добробуту. Іноді його називають усміхненим Буддою.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького