Ескіз розпису

Ескіз до наразі не встановленої монументальної композиції. З огляду на унаочнення механізованих процесів, ця робота візуально та формально є суголосною монументальній мозаїці Василя Польового на фасаді ПрАТ «Рівнеазот», зокрема зображенням промислових потужностей у верхній частині роботи. У змішаній гамі художник розробив стилізацію виробничого об’єкта, пов’язаного з процесами обробки сировини й підготовки готової продукції (вірогідно, це металургійний комбінат, з огляду на присутність характерних домен та спеціальних труб для подання кисню). Підхід до узагальнення надає лише часткову змогу для реконструкції призначення підприємства, проте загалом розкриває образ, що з огляду на модерністичну формальну мову для глядача символізував особливу могутність промисловості країни, де причетні особи з персоналу та управління є виразниками ідеологічної глорифікації людини праці. Власне, ідея ролі пролетаріату не лише у професійних питаннях, а передусім у політичному процесі, а також визначення за ним рушія прогресу, потужної індустріалізації та практичного концепту соціальної справедливості належить до визначальних у розбудові цього образу. Якщо, до прикладу, взяти вищезгадану мозаїку Василя Польового з «Рівнеазоту», то працівники у ній трактовані радше на взір візантійської іконографії у монументальних творах, де мова не по формальне возвеличення трудівників, а про надання їхнім образом того особливого виміру, як свого часу практикували художники кола Михайла Бойчука й сам Михайло Бойчук після спроб інтеграції образно-стильових характеристик східнохристиянського сакрального у монументальні практики раннього радянського мистецтва з розробкою нового стилю. З огляду на комунікацію Василя Польового з Оксаною Павленко, увагу до художніх практик інших авторів кола Михайла Бойчука, закономірно, що у процесі розробки цього й багатьох інших творів відчутним є широкий діапазон джерел інспірування.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького