Пан і німфа

На полотні відтворено давньогрецький міфологічний сюжет про бога лісів Пана та німфу Сирінгу. За стилістикою твір демонструє виразний вплив італійської академічної школи XVII–XVIII століття. Картина витримана в теплих, стриманих рожевих, темно-зелених, оливкових і коричневих тонах.
У давньогрецькій міфології Пан – бог лісів, отар і дикої природи, якого зображували з цапиними ногами та рогами. Він часто переслідував лісових німф. Найвідоміший сюжет пов'язаний із Сирінгою, яка, втікаючи від закоханого в неї Пана, перетворилася на річковий очерет. Із нього засмучений бог згодом зробив першу сопілку – сирінгу.
Дія розгортається на тлі природи. Центром композиції є фігура молодої напівоголеної жінки, яка стрімко біжить праворуч, намагаючись сховатися у високому очереті. Ніжно-рожеве драпування на її плечах майорить на вітрі. Ліворуч, із затінку густих дерев, виступає смуглява, м'язиста постать Пана, який наздоганяє дівчину.
Простір позбавлений деталізації, що дозволяє автору зосередити увагу глядача на драматичній взаємодії двох персонажів.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького