Виселені (Злидні)

Утіленням «реалістично-жанрових» тенденцій у творчості Ю. Смольки є сюжетні сцени, що отримали схвальні відгуки художньої критики. До прикладу, на шпальтах «Львівської газети» В. Жила стверджував, що «невеликі фігурки Смольки – роботи дуже рухливі, наче постійно оповиті повітрям, оточені тремтливою вібруючою енергією». На думку С. Махнєвича, висловлену в огляді IV виставки львівських мисткинь 1921 р., «Смолька закорінена у сучасній французькій скульптурі (Роден), має багато сміливості, розмаху, відчуття об’ємів». «Досконалість в пластиці та русі» створених Ю. Смолькою сюжетних груп відзначала Я. Томіцька в огляді VI виставки Асоціації польських мисткинь у Львові. Однією із кращих у доробку Ю. Смольки є жанрова група «Виселені» («Злидні») (1918), в якій біль, пригніченість, нестерпність життя віддзеркалені у деперсоніфікованих, злитих воєдино й похилених під ношею біди чоловічій, жіночій і дитячій постатях. Відчуття нездоланності лихоліть посилюють рух справа наліво, супроти активної горизонталі, та монотонний одноманітний ритм. Драматичність образу увиразнює повторення злидарської долі у шерезі поколінь. Враження «замкненості злиденного циклу», «злиднів як пастки» формує півеліптичний абрис фігур. Пластичної виразності роботі надають гра світла і тіні на виступах наче вібруючої поверхні та активна імпресіоністична ліпка форм.

На підставці зліва підпис і дата: «J. Smolkówna, 1918».

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького