Чочара і пастух

Робота з римської серії. Композиція відома з альбому Nuova Raccolta di Cinquanta Costumi Pittoreschi («Нове зібрання п’ятдесяти живописних костюмів»), виданому в Римі у 1817 році Джованні Скуделларі. Наступний варіант гравюри з подібною назвою, але зі зміненою композицією з’явився у 1820 році. «Львівська» гравюра належить до першого варіанту. Молода жінка сидить на камені і годує немовля грудьми. Біля неї стоїть пастух, який задумливо спирається на палицю. На ньому чорний капелюх, сіра куртка поверх червоної камізельки, жовті штани, білі панчохи і чорні черевики. Жінка вбрана у білу сорочку, синю камізельку та довгу рожеву спідницю; на її голові широка хустка, на ногах чочо. Вона тримає на колінах дитину і спокійно дивиться на пастуха. Дія відбувається на одній із вершин. Тлом композиції служать дерева, цитадель на пагорбі, гірська вершина та безхмарне небо. Справа від пастуха берег скелі. Одна з небагатьох робіт «львівської» серії, виконана у 1817 році.
Чочара (Ciociara) – мешканка області Чочарія, що на південь від Рима. Область стала широко відомою у середині ХХ ст. завдяки роману «Чочара» А. Моравіа та однойменному фільму В. де Сіка.

Внизу зліва підпис автора курсивом: Pinelli, дата – 1817, далі – нерозбірливо назва міста виконання твору – Roma. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору Ciociara ed un Pastore. Вгорі справа на відбитку, над рамкою зображення – № 33.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького