Авіатор (Пілот)

Початково скульптуру створено у гіпсі як проєкт пам’ятника для «Цвинтаря орлят» – польського військового меморіалу на Личаківському кладовищі у Львові, спроєктованого та збудованого у 1921–1939 рр. Вочевидь робота призначалася для конкурсу проєктів Пам’ятника американським пілотам на одному із крил катакомб, запроєктованих Р. Індрухом і споруджених після його смерті А. Нестаровським із певними змінами в скульптурному оздобленні. Ймовірно, після перемоги на конкурсі значно менш пластично цілісного та образно виразного, хоча й більш репрезентативного проєкту Ю. Ружиського та Ю. Стажинського, Я. Райхерт-Тот відлила свій твір у бронзі та експонувала на виставках 1927–1930 рр., після чого він почав сприйматись як станковий. Особливостями скульптури є чіткий ритм пружних вигнутих ліній, вишуканість пластичного рисунка, органічно поєднаного з об’ємами, образно виразна взаємодія форми з простором. Конструктивною основою зображення є напружена дуга вигнутого тіла, що завдяки обтічності наче єднається з повітряним середовищем, сповнюється енергії небесних стихій. Трагізму та жертовності образу надає уподібнення піднятих і розкинутих рук Розп’яттю, а пропелера, що його тримає пілот, – перекладині хреста. Зі шляхом у вічність асоціюється розмірене крокування, інтонацій урочистого скорботного реквієму набувають тьмяно-золотаве сяяння бронзи та лаконізм скульптурних форм. Пластичній виразності твору слугує контраст динамічної дуги тіла й статичного трикутника пропелера та піднятих рук.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького