Михайло Бойчук (?). Автопортрет

Михайло Бойчук

Основна інформація

ID: ФМз-Г-V-11
Автор: Михайло Бойчук
Назва: Михайло Бойчук (?). Автопортрет
Назва мовою оригіналу: Titus Małeśewski
Дата створення: 1910s
Країна: Україна Польща
Техніка: рисунок
Матеріал: папір олівець
Розміри: 10.7 x 9.7 см (висота x ширина)

Додатково

Вид: графіка
Жанр: портретний
Провенанс: Фонд Ярослави Музики

Інформація про автора

Автор: Михайло Бойчук
Автор мовою оригіналу: Mykhailo Boichuk
Роки життя: 1882–1937
Країна: Австро-Угорська імперія, СРСР, тепер Україна
Біографія: Український художник-монументаліст, представник українського культурного ренесансу початку ХХ століття. Засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм», лідер групи «бойчукістів». Його ім'ям названо мистецький феномен, що поєднав форми народного мистецтва й спадщину Візантії та Проторенесансу. Французи називали цей напрямок Renovation Byzantine (неовізантизм). Член Наукового товариства імені Шевченка (1912), Українського наукового товариства (1917). Народився 30 жовтня 1882 року у селі Романівка, що біля Теребовлі. Михайло Бойчук здобув прекрасну мистецьку освіту завдяки підтримці митрополита Андрея Шептицького. Навчався у Львові, Відні, Кракові, а згодом – у Мюнхені та Парижі. У 1909 р. заснував власну школу-майстерню, в якій навчалися Микола Касперович, Софія Налепінська, Софія Бодуен де Куртене, Хелена Шрамм та інші. У 1911 р. повернувся до Львова, де працював як реставратор та монументаліст у Національному музеї (нині – Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького). У 1917 р. стає одним з професорів-засновників Української державної академії мистецтв, де очолює майстерню ікони та фрески. Один з організаторів АРМУ (1925). Найбільш значними творами, виконаними разом з учнями, були розписи на сучасну тематику Червоноармійських Луцьких казарм у Києві (1919), Селянського санаторію на Хаджибейському лимані в Одесі (1927–1928) та Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935). Всі ансамблі монументального живопису не збереглися. 25 листопада 1936 р. Михайло Бойчук був заарештований і звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й керівництві національно-фашистською терористичною організацією. Художника розстріляли, а більшість творів знищили.

Опис роботи

Вірогідно, перед нами автопортрет Михайла Бойчука початку 1910-х років. Саме львівський період став для художника найбільш продуктивним у плані власної творчої реалізації. Він тільки повернувся з так званої мистецької лабораторії Парижа, де відбувались глибинні процеси формування нових стилістичних віянь у мистецтві, тож це був час самоусвідомлення та самовираження у творчому обличчі українського мистецтва. Цей експонат потрапив до ЛНГМ у 1973 році разом із приватною колекцією Ярослави Музики, котра у львівський період життя художника творчо співпрацювала з ним і з колом його послідовників. Ярослава Музика мешкала в будинку на вул. Чарнецького, де була розташована майстерня Бойчука (нині вул. Винниченка, 26), вона зуміла зберегти значну кількість архівних матеріалів і деякі твори, які залишились після переїзду художника до Києва.

Портретована особа