Назад

Танжер. Вид

Ян Ціонглінський

  • Танжер. Вид 1
  • Танжер. Вид 2
  • Танжер. Вид 1
  • Танжер. Вид 2
Основна інформація
ID
Ж-2956
Автор
Ян Ціонглінський
Назва
Танжер. Вид
Назва мовою оригіналу
Wojciech Święcki
Дата створення
1908
Країна
Марокко Варшавське герцогство Королівство Польське
Техніка
олійний живопис
Матеріал
полотно на картоні олія
Розміри
23.5 x 31.8 см (висота x ширина)
Додатково
Інформація про автора
Автор
Ян Ціонглінський
Автор мовою оригіналу
Jan Ciągliński
Роки життя
1858–1913
Країна
Польща
Біографія
Ян Ціонглінський – польський живописець, який жив та працював у Росії. Його твори вважаються першими зразками російського імпресіонізму. Художник народився 20 лютого 1858 р. у Варшаві. Після закінчення ІІІ Чоловічої гімназії у Варшаві в 1876 р. вступив до Варшавського університету на відділ медицини. Навчався також малярства у Войцеха Герсона, пізніше в 1877–1878 роках – у Художньому класі у Варшаві. На другому році навчання перевівся на природничий відділ, а в січні 1879 р. виїхав до Петербурга, де від лютого був вільним слухачем, а після здачі іспиту з рисунка з натури літом того ж року під керівництвом Павла Чистякова розпочав регулярне навчання у Вищій художній школі живопису, скульптури й архітектури при Петербурзькій академії мистецтв. З 1881 р. веде педагогічну діяльність, викладаючи спочатку в Художній школі Товариства заохочення образотворчого мистецтва в Петербурзі, а від 1902 р. як професор Вищої художньої школи при Академії образотворчого мистецтва. Заснував також приватну школу. В імпресіоніста Яна Ціонглінського навчалися «Три Зосі»: молоді аристократки подруги-польки – Софія Налепінська, Софія Сегно та Софія Бодуен де Куртене; пізніше три подруги закохалися у Михайла Бойчука, стали бойчукістками. Восени 1906 р. за творчу і педагогічну роботу отримав титул академіка, а в 1911 р. став дійсним членом Академії мистецтв. До 1893 р. показував свої роботи в Петербурзі на щорічних академічних виставках, та коли у 1894 р. його та інших художників було відхилено, вони влаштували власну виставку «Refuses». У тому ж році виїхав на короткий період до Парижа, де навчався в Бенжамена-Константа. Від 1899 р. брав участь у виставках Незалежних, а від 1900 р. – у виставках організованого за його участі товариства «Світ мистецтва». Крім згаданих виставок, Ціонглінський неодноразово виставлявся у Варшаві, в 1894 у Львові, в 1900 у Кракові, в 1891 у Берліні, а також кілька разів у Парижі. Помер художник від важкої хвороби 6 січня 1913 р. у Петербурзі. Згідно з волею покійного, всю його творчу спадщину слід було поділити між польськими музеями у Варшаві, Кракові, Познані, Львові, Вільнюсі. Однак Розподільна комісія, призначена до поділу спадщини, прийняла рішення передати роботи ще до інших музеїв, зокрема до Львівської національної галереї мистецтв. Уся колекція робіт Яна Ціонглінського, що знаходиться у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, нараховує 137 робіт.
Опис роботи
Танжер – Тетуан – Ель-Хосейма є найпівнічнішим регіоном Марокко. Танжер – визначне портове місто, що лежить на березі Гібралтарської протоки. З давніх часів воно відігравало важливу роль на шляху з Африки до Європи та захоплювало мандрівників. Робота, привезена із подорожі Яна Ціонглінського до Марокко у 1908 році. Як це було поширено на початку ХХ століття, художник шукав натхнення у подорожах до екзотичних країн. Оскільки мешкав Ян Ціонглінський переважно в Петербурзі, місті з характерним монохроматичним пейзажем та скупим світлом, то його мандрівки до сонячних країн стають зрозумілими. Географія подорожей художника була дуже широкою. Він подорожував Італією, Кавказом, бував у Константинополі, Іспанії, Марокко, Палестині, Єгипті, Греції. До його найважливіших подорожей слід віднести виїзди в 1907 до Індії, в 1908 до Іспанії, в 1909 до Сахари, в 1911 до Тунісу і в 1912 році до Туркменістану. У процесі подорожування виникали сотні робіт, про які у своїх спогадах він писав: «…багаті, з точки зору колоритного матеріалу», «я купався у фарбах», «я шукав відтінків». Художник з академічною освітою, наділений природою надзвичайним почуттям кольору, направляв свою творчість на пошук гри кольорів, цікавився питаннями кольору і світла, сприйняття їх уночі. Малював швидко сміливими і впевненими мазками, передаючи глядачеві, з одного боку, меланхолійний настрій похмурого краєвиду, а з іншого боку, вибухову кольорову гаму екзотичних краєвидів із далеких країв. Пізні роботи художника вирізняє вільна, смілива, енергійна манера письма з виразним, формотворчим мазком, з нейтральним, недбало і хаотично, ніби наспіх промальованим тлом. Кольорова гама скупа, але сильна та вражаюча. «Ця моя концепція – перекладення натури на мову плям – можливо, стане зрозумілою лише через п'ятдесят років», – пророкував майстер.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано