Сатир і вакханка

На основі оригінальної роботи Клодіона цей відлив був виконаний в останній третині ХІХ ст., коли стиль рококо, в якому творив скульптор, знову набирав популярності, а технологічні можливості нового часу давали змогу якісно відтворювати бронзові оригінали попереднього століття. У сцені представлена оголена молода жінка – німфа-вакханка (менада), котра осідлала рогатого цапоногого сатира. Він зігнувся під своєю ношею, утримуючи вакханку під коліном лівою рукою, а правою спираючись на круглу бронзову підставку, що є частиною скульптурної композиції. Жінка тримає сатира правою рукою за ріг, а він, задоволений, обертає своє обрамоване кучерями юне обличчя вправо. Голова молодої красуні з розпущеним хвилястим волоссям та пухким обличчям обернена догори вправо, а лівою випростаною вперед рукою вона утримує тирс – жезл Вакха, – оплетений виноградною лозою. Хвиляста драперія спадає з правого плеча вакханки донизу, прикриваючи її лоно. Драперії також огортають її фігуру зі спини, як і тіло сатира. Між копитами сатира лежить нахилений тамбурин з виногронами. На підставці зліва, біля руки сатира, проритовано напис: «Clodion».

На підставці зліва, біля руки сатира, проритовано напис: «Clodion». На днищі підставки червоним напис: «Г-171». На березі подіуму напис білилами: «С-І-609/ Л.ОКГ» (слабо відчитується).

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького