Розп’яття

Дерев’яна поліхромна скульптура Христа виконана з наслідуванням західної іконографії. Фігура Спасителя відображає експресивність образу: злегка вигнуте тіло, коліна зігнуті, ступні ніг схрещенні, що створює ритмічний рух, підкреслюючи драматизм сцени. Руки розкинуті, проте не вигнуті до крайнього напруження, а м’яко опущені у характерному вигині. Обличчя Спасителя повернуте вбік та нахилене до правого плеча, виражає спокій, скорботу і водночас відчувається внутрішня велич. З особливою увагою майстер відтворив анатомічно правдоподібні риси людської фігури: чітко окреслені ребра, напружені м’язи живота та грудної клітки, акцентовані фізичні страждання. Тіло Христа не втратило пластичної гармонії – збереженні пропорції, а силует витончений. Оголену постать Спасителя прикриває драперія на стегнах, зафіксована двома рядами червоного шнурка. Вона змодельована об’ємно різьбленими глибокими вертикальними складками. Синя перізома з вкрапленнями червоної барви оживляє композицію та виступає контрастом до оголеного тіла. Про первісну багатобарвність та декоративність свідчать збережені залишки поліхромії. За стилістикою робота тяжіє до експресії бароко, щоправда, з відчутним спрощенням форм, що вказує на народне походження роботи.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького