Колекція етнографічних рисунків

Каєтан Вінцент Келісінський створив численні офорти та малюнки, присвячені фольклору, життю польських сіл та містечок, історичним пам’яткам та пейзажам. Він один із перших створив екслібриси на польських землях. У мандрівках різними місцевостями збирав графічні матеріали для видань «Польські старожитності» та «Народні костюми». У 1855 р. познанський видавець Ян Константій Жупанський опублікував «Альбом Келесінського», де зібрав розрізнені роботи художника. Графічні роботи, малюнки, альбоми для малюнків та листування Келісінського зберігалися в Бібліотеці Курніка Польської академії наук, а також у національних музеях (Краків, Познань, Варшава) та відомих бібліотеках (Ягеллонський університет, Оссолінеум, Варшавський університет). На рисунку зображена жінка середнього віку в народному одязі заможної селянки або міщанки. На голові зав’язана довга хустка або очіпок, зав’язаний на потилиці, його довгі кінці звисають до пояса. Жінка стоїть в профіль на фоні рослинного пейзажу. Риси обличчя передані спокійно без яскраво виражених емоцій, загальне враження, можна схарактеризувати як стримано-позитивне. Ліву опущену донизу руку жінка тримає перед собою в складці одягу. Голова повернута наліво таким чином, обличчя бачимо у профіль, погляд скерований прямо й вдалину надає створеному образу певного романтичного змісту. Жінка одягнена у довгу сукню, що сягає щиколоток. Зверху вбрана в одяг, схожий на пальто або довгий жакет із приталеним силуетом. У верхньої частини костюма видно масивний, можливо, хутряний комір, що лягає на плечі. Спереду по краях є декоративні зав’язки. Загалом одяг виглядає теплим, пристосованим для прохолодної пори року, багатошаровим і практичним, але водночас із декоративними елементами, зокрема, ґудзики, зборки. Постать зображена на фоні природи із контурним означенням рослинності у формі кущів та невеликих дерев. Зображення має спокійний, гармонійний характер. Лінії чіткі, деталізація помірна, можемо бачити складки вбрання, риси обличчя. Фон рисунка мінімалістичний. Графічний рисунок має беззаперечну історико-культурну цінність оскільки тут є чітке та ретельне відтворення народного одягу. Оскільки рисунок якісно відображає і передає деталі та особливості народного одягу певного регіону, він має виражену етнографічну та історико-культурну цінність. Художня значущість полягає у точності та детальності відтворення народного строю, завдяки чому постає вагомим джерелом для дослідження і вивчення традиційної культури. В естетичному аспекті маємо справу із прикладом реалістичного рисунка з особливим акцентом на документальності твору.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького