Успіння Пресвятої Богородиці

Ікони із зображенням «Успіння» з'явилися в Україні в XVI ст. Композиція ікони традиційна, з розширеною редакцією, в якій показано фантастичні епізоди апокрифічних розповідей, так зване «хмарне успіння», з апостолами, яких ангели звідусіль на хмарах несуть на похорон Марії, та з невірним Афонієм, якому архангел Михаїл відрубує долоні, які знову зрослися, коли він повірив, що Марія є Божою Матір’ю. Богородиця по центру ікони лежить на поховальному ложі, одягнута у темно-вишневий мафорій і синю туніку, що надає ще більш драматичного звучання лику, мальованому в темно-охристих тонах. По обидва боки від ложа зображені постаті апостолів. У верхній частині ікони, у видовженій арці, утвореній з сіро-синіх хмар, Богородиця Оранта. Нижче у блакитній мандорлі зображений Христос з душею Марії у сповитку. Завершує її шестикрилий серафим. Німби апостолів, Христа і Богородиці золочені. Ця ікона належить до так званого блакитного стилю. У ній вражає нетрадиційний колорит, усю композицію об’єднує глибокий і прозорий синій колір. На «Успінні» маляра Федора з Вишні зберігся напис: «рок вжго ахн исписа сєй образ раб Фєдор маляр виш раву божому Василію Антиховичу міщанину вишєнському за отпущеніє грєхов». Ікона походить із с. Дмитровичі, Львівської області.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького