Назад

Похорон ІІІ класу

Леопольд Левицький

  • Похорон ІІІ класу
Основна інформація
ID
Г-IV-3036
Автор
Леопольд Левицький
Назва
Похорон ІІІ класу
Дата створення
1930
Країна
Польща
Техніка
друкована графіка офорт суха голка
Матеріал
відбиток на папері
Розміри
13.9 x 9.5 см (висота x ширина)
Інформація про автора
Автор
Леопольд Левицький
Роки життя
1906–1973
Країна
Австро-Угорська імперія, УРСР, тепер Україна
Біографія
Український графік і живописець. Майстер естампної графіки. Одна з ключових постатей у формуванні обличчя модерної української графіки. Народився в с. Бурдяківці Тернопільської області. Навчався у 1930–1931 роках у Парижі, згодом – у Краківській академії мистецтв (1931–1932). Творча діяльність Левицького розпочалася з часів навчання у Краківській академії мистецтв, де відбулося становлення його творчої особистості. Краківське мистецьке середовище, в якому перебував Левицький, формувало його світогляд, систему ідеалів, політичні переконання, що зумовило специфіку художнього мислення митця. Ініціатор та співзасновник об’єднання «Краківська група». У 1932 році організував виставку, яку через соціальну спрямованість і гостру тематику творів було закрито. Художника ув’язнили на три тижні, виключили з Академії. У 1930-х роках за ним наглядала поліція. Від 1935-го проживав у Чорткові Тернопільської області, іноді виїздив на виставки до Львова, Кракова та Станиславова. У вересні 1939-го очолив міськраду в Чорткові, співпрацював із газетою «Нове життя», працював декоратором Будинку офіцерів. Від Другої світової війни художник разом із дружиною Євгенією Надляр втекли до Узбекистану. У 1946 р. Левицький оселився у Львові, де вступив до новоствореної Спілки художників СРСР, підставою для вступу був цикл графічних робіт, створених в Узбекистані. На творчість художника, без сумніву, вплинуло середовище Львова. У 1960-х роках художник виробив неповторну стилістичну манеру, в якій поєдналися безпосередність і технічність. Помер митець із різцем у руці за робочим столом 14 травня 1973 р. Похований у Львові, на Личаківському цвинтарі. За життя Леопольд Левицький не мав жодної персональної виставки. Перша виставка відбулась у Львові (1974), через рік після смерті художника.
Опис роботи
Під час навчання в Краківській академії мистецтв (1926–1932) і в Парижі (1929–1931) Л. Левицький, учасник Краківської групи митців (1932–1937), перебував під впливом мистецьких методів авангарду, що позначилося на його подальшій творчості. У доробку майстра домінують дві образні теми – людина і місто. Ці два начала – гуманістичне й урбаністичне – концептуально взаємодоповнювальні та взаємозалежні. Образ людини та образ міста супроводжували митця від початку його творчого шляху, а саме з 1930-х років. У композиціях творів цього часу виразно прочитуються модерні мистецькі тенденції. Творчий інтерес до мистецьких методів авангарду, захоплення пізнім кубізмом та експресіонізмом, активна суспільно-політична діяльність художника і його особиста позиція обумовили тематичний спектр образів. Попри домінантну індустріально-урбаністичну сюжетику творів, інспіровану захопленням пластичною мовою футуризму та кубофутуризму, дуже велике значення для митця має зображення людини: портрет, цілофігурне зображення, жанрова картина. Суспільна проблематика є магістральною темою творів художника раннього періоду. Зважаючи на те, що об’єктом зображень ставали широкі верстви населення – від людей убогих, знедолених, робітників, до представників політичної еліти, художник акцентував увагу на психологічній характеристиці зображуваних, щоб підкреслити соціальні контрасти.
Правове регулювання
Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького
Посилання скопійовано