Чоловік та жінка із села Коллелюнґо провінції Л’Аквіла у Верхньому Абруццо

У першому варіанті ця композиція Б. Пінеллі була поміщена у виданому в Римі у 1814 р. альбомі під назвою Raccolta di Cinquanta Costumi li più interessanti delle città, terre e paesi in provincie diverse del Regno di Napoli («Зібрання п’ятдесяти найцікавіших живописних костюмів з міст, місцевостей та сіл різних провінцій Неаполітанського королівства»). Альбом перевидавався пізніше у 1817 році. Львівська композиція горизонтальна на відміну від вказаної вище гравюри у квадратній рамці. На передньому плані зображена молода жінка з кошиком, що стоїть спиною до глядача, розмовляючи з козопасом, який присів на камені біля старого дерева. Поруч з ним лежить безрога коза. Жінка вбрана в яскравий національний одяг, вишуканий у колористичній гамі, з розшитими золотими нитками сукнею та спідницею та у традиційній неаполітанській хустці на голові. Хлопець-козопас у яскравій одежі, з широким капелюхом на голові. І дівчина, і юнак взуті у легкі чочі. Фігури персонажів розмальовані яскравими акварельними фарбами, серед яких домінують жовтий, синій, червоний кольори. На дальньому плані на крутосхилі над озером – фрагмент забудови (це може бути містечко Mascioni (Машіоні) на гірському озері Lago di Campotosto – єдиній великій водоймі у провінції Л’Аквіла).
Чочо (іт. ciocio, неапол. la chiòchiera – кйокера) – традиційне плетене взуття горян центральної та південної Італії (провінції Абруццо, Марке, Базиліката, Терра ді Ляворо, Молізе та інші), яке частково нагадує українські личаки.

Внизу справа підпис автора – Pinelli f. [fecit] та дата – 1816. У центрі на відбитку під зображенням – назва твору Uomo, e Donna del Paese di Collelungo, provicia Aquilla, Abruzzo Ultra. Вгорі справа на відбитку над рамкою зображення – № 15.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького