Свята Родина

Живописний твір, виконаний на дерев’яній дошці з арковим (закругленим) завершенням, є зразком західноєвропейського релігійного живопису доби Північного Відродження або маньєризму XVI століття. Невідомий художник майстерно використовує камерне м’яке освітлення та плавну світлотінь. В основі сюжету лежить іконографічний тип Мадонна Годувальниця зі святим Йосифом Обручником.
Образ Діви Марії, яка годує грудьми Немовля Ісуса, відомий у сакральному мистецтві з ранньохристиянських часів. Найдавніше зображення Мадонни Годувальниці збереглося в катакомбах Прісцилли в Римі і датується II століттям. Вважається, що витоки цієї іконографії сягають давньоєгипетських зображень богині Ісіди, яка годує сина Гора. Сюжет був надзвичайно популярним як у візантійському, так і в західноєвропейському мистецтві.
У композиції зі збірки Галереї Діва Марія зображена майже фронтально, з легким поворотом праворуч. Вона має характерну для північного маньєризму зовнішність: високе чоло, тонкі брови, видовжений ніс, маленькі вуста та золотаво-руде волосся. Її погляд спрямований убік і донизу. Мадонна оповита червоно-коричневим покривалом; правою рукою вона підтримує Сина, якого годує груддю. Немовля Ісус напівлежить, загорнуте у білу пелену.
Постать святого Йосифа у червоному плащі на задньому плані праворуч майже зливається з темним тлом інтер’єру, в якому ледве проглядаються архітектурні елементи – ймовірно, одвірки.

Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького